Le notizie più importanti

Ковід-експеримент: як Швеція пережила пандемію без суворого карантину

Data:

  • Микола Воронін
  • Кореспондент з питань науки

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

1 травня цього року в Стокгольмі відбулася демонстрація проти коронавірусних обмежень

У березні минулого року, коли, намагаючись приборкати першу хвилю коронавірусної пандемії, європейські країни почали одна за одною запроваджувати жорстку масову самоізоляцію, Швеція вирішила випробувати іншу стратегію боротьби з пандемією.

Щоб мінімізувати неминучий економічний збиток від зупинки промисловості та закриття сфери послуг, у Стокгольмі вирішили зробити ставку на колективний імунітет.

Обмежувальні заходи були значно м’якшими, ніж у сусідніх країнах, і мали переважно рекомендаційний характер.

Наприклад, всю торішню весну, поки більшість європейців не могли виходити з дому без поважної причини, у Швеції можна було збиратися групами до 50 осіб. Лише ближче до зими максимальну кількість учасників зборів знизили до восьми – і дуже ненадовго.

Ходити в масках шведам офіційно рекомендували лише у січні 2021 року. До цього людина, що з’являлася з маскою на обличчі, викликала здивовані погляди, а іноді й несхвальні коментарі на свою адресу, повідомляє місцева преса.

Якщо більшість країн для боротьби з вірусом насамперед закрили навчальні заклади, то шведські школи продовжували працювати у звичайному режимі.

Вакцинація, що стартувала в країні кілька місяців тому, – справа теж абсолютно добровільна. Хочеш – вакцинуйся, не хочеш – твоє право. На відміну від більшості інших європейських країн, у Швеції робити щеплення не зобов’язані навіть лікарі й інші працівники системи охорони здоров’я.

Юридично жодної різниці між щепленими і нещепленими мешканцями теж немає: і для тих, і для інших діють абсолютно однакові правила і рекомендації.

При цьому ще рік тому аналітики відзначали, що ситуація, яка склалася у Швеції, багато в чому доволі унікальна. Зокрема, мешканці там традиційно довіряють владі, тому демонструють високий рівень самодисципліни й дотримуються навіть необов’язкових рекомендацій.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Стокгольм напередодні Різдва-2020: на вулицях повно людей, практично всі – без масок

Крім того, на початку пандемії в країні ще й склалася сприятлива політична ситуація: запропонована стратегія боротьби з вірусом не викликала принципових заперечень у жодної партії.

Втім, ідеалізувати шведів теж не варто.

У місцевій пресі можна знайти чимало й інших історій: про батьків, що відмовилися відпускати дітей до школи навіть під загрозою штрафу, – через страх, що ті підчеплять там інфекцію; про роботодавців, які наполегливо закликали чи навіть зобов’язували працівників повернутися в офіс, попри офіційну рекомендацію влади працювати з дому; про відвідувачів ресторанів, які щодня зсували столи, спеціально розставлені працівниками якомога далі.

READ  Coronavirus in Zimbabwe: Nick Mangwana apologises for 'medical assassins' slur

Сусіди близькі й не дуже

Однак чи спрацювала ця стратегія? Наскільки шведській владі вдалося врятувати економіку країни, звичайно ж, важливо, але головне питання – чи не довелося заплатити за це життями своїх громадян?

Італійські науковці, що вивчили статистику смертей з 67 країн світу, дійшли висновку, що у 2020 році у Швеції надлишкова смертність (тобто кількість загиблих, що перевищує середньорічні показники) виявилась значно вищою, ніж у більшості країн Північної Європи.

Якщо бути точним, у сусідній Фінляндії “надлишкових” смертей на душу населення зафіксували у шість разів менше; у Німеччині, Естонії та Латвії – у два з невеликим; у Норвегії – взагалі у більш ніж 50 разів.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

У сусідній Фінляндії статистика смертності від вірусу дуже відрізняється

Втім, автори роботи закликають не поспішати з висновками: наприклад, у Польщі чи Литві, де обмежувальні заходи були значно суворіші, цей показник удвічі вищий за шведський (167 проти 85), а в Росії (245) – навіть втричі.

Офіційні показники смертності від вірусу дають дещо інше співвідношення, але загалом картина виходить дуже подібна: за цим показником Швеція випереджає сусідні Фінляндію та Норвегію майже у 10 разів, Естонію та Німеччину – приблизно у півтора раза, але поступається Польщі й Литві (офіційні цифри російської статистики викликають у авторів багато запитань).

Наймасштабнішу базу даних зібрали для дослідників Аріель Карлінські з кафедри статистики Єврейського університету в Єрусалимі та Дмитро Кобак з Університету Тюбінгена в Німеччині. Вони ведуть облік надлишкової смертності по всьому світу від самого початку пандемії.

Наразі там можна побачити статистику загиблих зі 104 країн та територій, для більшості з яких цифри вказані за останні 16 місяців – з березня 2020-го.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Вчені кажуть, що суворість обмежувальних заходів – неголовний фактор смертності від вірусу

Згідно з цими даними, надлишкова смертність у Швеції так само випереджає показники Фінляндії та Німеччини – але при цьому залишається нижчою, ніж у майже всіх інших країнах Євросоюзу (за винятком Ірландії та Люксембургу). Тож навряд чи можна стверджувати, що стратегія шведської влади (ставка на колективний імунітет) повністю провалилася. Хоча – дивлячись з чим порівнювати.

READ  Piccoli passi di ostilità o amicizia sono importanti nelle relazioni Cina-USA

“З усіх скандинавських країн Швеція дійсно постраждала найбільше – як не рахуй, – погоджується Аріель Карлінські. – Можливо, якби там вчинили так само як у Данії, Норвегії й Фінляндії, тоді можна було б не лише уникнути надмірної смертності, але й зменшити середній показник смертності за попередні роки [як це сталося в Данії]”.

Втім, автори усіх робіт підкреслюють, що робити висновки про ефективність обмежувальних заходів у тій чи іншій країні поки що дуже рано. А можливо, й зовсім не має особливого сенсу.

За словами експертів, величезний вплив – можливо, значно більший, ніж розпорядження влади – на показники смертності у тій чи іншій країні мають інші чинники. Якість медичних послуг та пропускна здатність національної системи охорони здоров’я, а також клімат, щільність населення, місцеві культурні норми тощо.

Редакція журналу Economist, що веде власний аналіз перебігу пандемії, дійшла досить несподіваного висновку: різниця у кількості жертв на душу населення найпростіше пояснюється не суворістю заходів і навіть не географією, а економікою.

Якщо бути точним – рівнем нерівності у конкретній країні: чим більший розрив між багатими й бідними, тим вищий показник надлишкової смертності на душу населення.

Що з бізнесом та економікою?

Олексій Калмиков, бізнес-кореспондент ВВС

Чи вдалося Швеції пройти особливим ковідним шляхом до матеріального добробуту, уникнути збитків та розбагатіти, поки сусіди давили економіку локдаунами й витрачали гроші на підтримку бізнесу та громадян?

Швеція – єдина країна ЄС, яка не запровадила локдаун у розпал пандемії минулого року. У підсумку, як показує статистика, спад ділової активності у Швеції був не таким глибоким, як в інших європейських країнах, а відновлення йде активно.

По-перше, зовсім уникнути падіння або хоча б виступити краще за сусідів не вдалося.

Хоч Швеція й змогла уникнути падіння ВВП на 8-10%, як в Іспанії, Італії та Франції минулого року, її економіка все одно всохла на 2,8%, приблизно як фінська або естонська. І це далеко не найкращий результат в Європі, з урахуванням того, що ВВП сусідньої Норвегії скоротився за 2020 рік лише на 0,8%. Краще за шведську пережили ковідний рік економіки Литви (-0,9%), Данії (-2,1%) та Польщі (-2,7%).

READ  「『死ぬまで撃て』と命令された」警官らが証言 80人超犠牲か ミャンマー国軍の組織的な殺害明らかに:東京新聞 TOKYO Website

По-друге, шведська економіка щільно вплетена у європейську та світову. Поки Китай, США і Європа сидять по домівках і закривають кордони, у Швеції немає можливості виробляти й експортувати товари та послуги навіть у попередньому обсязі. А про зростання не йдеться взагалі.

І по-третє, економічна активність визначається не лише поточними попитом і пропозицією всередині країни і за кордоном, але й настроями споживачів та виробників. А вони залежать від їхніх поглядів на майбутнє.

В тих розвинених країнах, де пандемія різко поставила життя на паузу, людей та бізнес підтримали з державної скарбниці на штучному диханні на позикові кошти у рахунок майбутніх прибутків. Після закінчення цієї паузи усі почали з подвоєною енергією витрачати й інвестувати, стимулюючи відновлення.

А країни, що обрали природний плин подій, позбавили своє населення й бізнес чітких меж між нормальним життям та пандемією. Це теоретично зменшує потенціал відновлення, оскільки шведи, наприклад, живуть у незакінченому експерименті, вони не можуть орієнтуватися ні на чий досвід і не знають, чим цей експеримент закінчиться.

Гарна ілюстрація цьому – минула весна. Минув рік пандемії, Скандинавія відтанула, Данія, Фінляндія, Норвегія більш-менш повернулися до попереднього життя. А в цей час Швеція, якій все ж довелося запровадити обмеження, готувалася зняти їх лише до липня і продовжувала бити рекорди із захворюваності в Європі.

Теоритично у подібних ситуаціях економічні агенти повертатися до норми не поспішають, витрачають менше, інвестують у розширення справи неохоче і загалом обережні. Це шкідливо для економіки.

Однак це лише в теорії. Ефект і навіть наявність подібних настроїв оцінити важко.

Поки що шведи впевнені у майбутньому – опитування Національного інституту економічних досліджень NIER демонструють рекордний оптимізм виробників та чудові настрої у сфері послуг й серед споживачів.

А якби не було експерименту та особливого шляху, то, можливо, було б ще краще?

Це запитання, відповідь на яке ми отримаємо значно пізніше, як це було зі спадком “іспанки” початку минулого століття.

Економісти лише нещодавно зібрали докупи статистику того часу й дійшли висновку, що поки смертельний грип вирував, всім було однаково погано, а ось відновлювалося виробництво швидше там, де влада швидко й масштабно запровадила соціальне дистанціювання та підтягнула гігієну.

Швеція може довести зворотне, але доведеться почекати з висновками ще не один рік.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

articoli Correlati

Come Creare Unghie Acriliche Perfette a Casa

Le unghie acriliche sono un modo fantastico per avere mani eleganti e curate, anche senza dover andare in...

Dispositivi di pulizia intelligenti: trasformare il modo in cui manteniamo le nostre case in ordine

Nel mondo moderno, la tecnologia ha preso il sopravvento in molti aspetti della nostra vita quotidiana, incluso il...

Come Applicare le Unghie Acriliche a Casa: Guida Passo Passo con la Polvere per Unghie

Le unghie acriliche sono una delle soluzioni più popolari per ottenere mani eleganti e ben curate senza dover...

Nail art acrilica per principianti: disegni semplici per iniziare

La nail art acrilica è una forma di espressione creativa che sta guadagnando sempre più popolarità, non solo...